Шабля і геополітика Полтавської битви

Росіяни почали масово скупляти експонати, пов‘язані з Полтавською битвою. Судячи з усього, існує якийсь секретний документ, згідно якого, ювілейні заходи перетворять на потужну рекламно-політичну кампанію путінської Росії.

На користь цієї версії свідчать  конвульсійні рухи відставленого уряду голубих, жорстко контрольованому Москвою. Дуже цікаво, як події під Полтавою буде трактувати Уряд Ю.Тимошенко і Секретаріат Президента України. Не помітити дату не можна. А от що будуть відзначати чи поминати, то вже дуже велике питання.

Але, враховуючи глобальну безтолковість наших вищих чиновників, тупуватість місцевої влади, чекати чогось вигідного Україні, не слід.

Між тим, дата має потужне геополітичне значення. Адже, триста років тому, саме під Полтавою, кардинально змінилася модель європейської безпеки. Росія стрімко здобула імідж супердержави, відкинувши Швецію і поневоливши Україну. Наслідки того, дуже швидко відчули і Польща, і Туреччина, і Балкани, і Німеччина…

Росіяни, саме після Полтави, розпочали масовану містифікацію історії, демонізацію Івана Мазепи, приниження українців, оспівування власних імперських амбіцій, які, нині, у ХХІ столітті, знову зазвучали.

Слід нагадати, що саме у епоху Петра, росіяни зрозуміли значення розвідки, секретних служб, таємних операцій. Полтавський ювілей – то і їх свято…

Володимира Путіна чомусь вперто порівнюють зі Сталіним. Записуючи диктатора мало не в учителі нинішньому лідеру. Це глибоко помилкова версія!

У одному з помешкань Володимира Володимировича зібрана розкішна бібліотека саме про Петра І! Кажуть, що він періодично до неї повертається, щось перечитуючи.

Мало хто розуміє, що Петро 1, розпочинав правління як ЦАР! А закінчив, як Імператор Всеросійський, прийнявши титул на прохання Сенату 1721 року, після перемоги у Північній війні.

ІМПЕРАТОР!!!

Володимир прийняв владу в ослабленій, опущеній Росії, у ЦАРЯ Бориса, трансформуючи РФ в ІМПЕРІЮ, чекаючи лише титулу ІМПЕРАТОРА, який, не сумнівайтеся, дасть йому повністю підконтрольна Держдума! І як буде називатися нова імперія, яку роль будуть грати Лукашенко, Назарбаєв чи ще хтось – значення особливого не має.

Вже пару років, дуже дивні групи російських колекціонерів, ймовірно, за підтримкою розвідки, цілеспрямовано скуповують будь-які символічні речі, зброю, пов‘язані чи з Петром, чи з його епохою.

Українські журналісти вже кілька разів, випадково опинилися в епіцентрі міжнародних спецоперацій, про які багато пише преса, але, абсолютно не розуміє широкий загал, і що найбільш дивно, ні наша влада, ні те, що називається залишками чи ембріонами нашої розвідки. Нагадую про вже легендарні операції «Козацькі регалії» (пограбування спецслужбами РФ музею Кубанського козацтва в Нью-Джерсі), полювання на шаблю Мазепи (Канада, США, Ермітаж, Кремль), загадкові події довкола колекції і архіву Валерія Бабича – онука останнього отамана Кубанського козацтва. Документи, зброя зі сховищ осавула УНР Опанаса Мирошніченка…

Не можна забути і десанти на Сотбіс, Крісті, виставки зброї у різних країнах… Палаш Петра І, шаблі, кинджали, пістолі… Ніхто так і не зрозумів, хто викупив шаблю Наполеона в Парижі, і де вона нині… Ще були яйця Фаберже. В якому вони курятнику?

Днями виникла ще одна шабля. Козацька, що належала комусь з старшини, і брала участь у Полтавській битві. Зберігалася у сім‘ї. Після 1918 – в еміграції. Такою зброєю боролися за незалежність України. Кримський клич. 1705-10 роки виготовлення. Масово використовувалася козаками. Основна шабля Полтавської битви.

Ми вже писали про подібний тип зброї, який, до речі, збирає і вивчає відомий колекціонер і експерт, отаман Американського козацтва Сергій Цапенко.

«Шабля типу клич (килич, килидж), є класичною зброєю. До цього списку слід долучити іранську шаблю "шамшир", індійську "талвар", китайську "дао" та меч-шаблю "зульфакар".

Клич - основний вид холодної зброї турецької армії. Має широкий, але тонкий клинок, на який наносили спеціальні ребра жорсткості. Руків*я робили, в основному, кістяне, або з рогу. На кінці - набалдашник з отвором для мотузки.

Якщо лезо було зроблено правильно, клич розрубував людину навпіл! Не рятували навіть сталеві шоломи! Вони просто розліталися! Якщо витримували, воїн гинув від удару...

Кращої зброї для вершника, так і не придумали. У той же час, для піших солдат, шабля не мала такого значення.

Не дивно, що зброя такого типу була улюбленою у козаків. Її або здобували в боях, або захоплювали під час взяття міст, арсеналів. Купували. Цінилися шаблі страшенно дорого.

До нашого часу дійшло дуже мало бойових зразків. В основному - коштовні нагородні комплекти. У їх оздобленні приміняли срібло, золото, дорогоцінне каміння. Врахуйте бренд фірми, чи особу індивідуального майстра. Ціна подібних речей стрімко зростає».

-Пропоную журналістам часопису «Нова Січ» зробити серію публікацій про зброю, якою здобувалася Незалежність України, - сказав отаман Сергій Цапенко, - Адже, ця тема дуже слабо висвітлена в літературі і пресі. А народ повинен знати і розуміти, що то таке – боротьба за свободу, і якою ціною вона нам дісталася. З свого боку, допоможу зі світлинами, документами.

Фотографії друкуємо. Дякуємо за допомогу новостворене інформ-бюро CanadaUA-news!

Згадуємо про матеріали і колекції з останнього зльоту колекціонерів зброї з Канади. Було дуже цікаво. Пізніше спробуємо розповісти детальніше.

Вдалося отримати лише фотографії. Козацька шабля часів Полтавської битви, щойно вигулькнувши з якоїсь невідомої колекції, була моментально продана. Не питайте куди і кому. В імперію.

Вже висить на стіні в Підмосков‘ї.

Символічний епізод часів підготовки до значної геополітичної події. Ювілею Полтавської битви…

Ми з захопленням відслідковуємо ситуацію. А як наша влада???

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», шеф київського бюро  CanadaUA-news